Карта метро Київ: схема метрополітену

Графік роботи метро – розклад метрополітену Київ

Київський метрополітен працює щодня приблизно з 5:30 ранку до 23:10 ночі.

З якої години працює метро

Перші поїзди вирушають із кінцевих станцій близько 5:30–6:20.

До котрої працює метро

Останні поїзди відправляються приблизно о 22:30–23:10 (залежно від напрямку та станції).

Режим роботи кожної гілки

Приклади розкладу для кожної лінії:

Червона лінія: перший потяг вирушає з «Академмістечка» о 5:51, останній з «Лісової» о 23:08.
Синя лінія: перший потяг зі «Героїв Дніпра» о 5:30, останній з «Теремків» о 23:05.
Зелена лінія: перший поїзд із «Сирця» о 6:00, останній з «Червоного хутора» об 23:13.

Інтервали руху

Інтервали між потягами змінюються залежно від часу доби:

Вихідні дні: потяги ходять рідше – приблизно 6–11 хвилин, залежно від часу.
Година пік (ранок ~8:00–9:00, вечір ~18:00–19:00): кожні 3–4 хвилини.
Денний непіковий час: приблизно 5–7 хвилин.
Пізні вечірні години: до 8–10 хвилин.

Актуальний розклад на Facebook-сторінці метро

Три головні пересадочні вузли:

«Хрещатик» ⇆ «Майдан Незалежності» (червона ⥄ синя лінія) – пересадка в центрі міста;
«Золоті ворота» ⇆ «Театральна» (зелена ⥄ червона) – пересадка біля Золотих воріт;
«Палац спорту» ⇆ «Площа Українських Героїв» (синя ⥄ зелена) – пересадка поблизу Бессарабки.

Як метро працює вночі?

У звичайні дні метро не працює після завершення руху (приблизно з 23:30 до 5:30). Винятки роблять під час великих подій чи свят. Наприклад, у новорічну ніч метро традиційно продовжує роботу на кілька годин: останній поїзд відправляється з центру близько 3-ї ночі. Також у період довготривалих повітряних тривог окремі станції залишаються відчиненими як укриття навіть уночі. Зверніть увагу: після опівночі потяги не курсують (навіть якщо пасажир встиг зайти на станцію до закриття).

Гілки метро та станції метро Києва

Київський метрополітен нині складається з трьох основних ліній, що охоплюють більшість районів столиці. Кожна гілка має свій колір – червоний, синій та зелений – і свої особливості: різну історію відкриття, архітектурний стиль станцій та пасажиропотік.

На схемах вони позначені суцільними кольоровими лініями, а насправді це понад 70 км тунелів і 52 станції підземки.

Нижче подано огляд кожної гілки з характеристиками та списком станцій.

Хронологія відкриття станцій метро Києва — Для збільшення або завантаження натисніть на карту

🔴 Червона гілка метро

Святошинсько-Броварська найстаріша та найбільш завантажена лінія Києва, що простягається із заходу на схід, з’єднуючи густонаселені житлові масиви правого берега з центром і лівобережжям. Відкрита у 1960 році.

Довжина: ~22,8 км
Станцій: 18
Кінцеві: Академмістечко ↔ Лісова

Станції метро червоної гілки

Академмістечко – 24 травня 2003 року
Житомирська – 24 травня 2003 року
Святошин – 5 листопада 1971 року
Нивки – 5 листопада 1971 року
Берестейська – 5 листопада 1971 року (кол. «Октябрська»)
Шулявська (кол. «Завод Большевик») – 5 листопада 1971 року
Політехнічний інститут – 5 листопада 1963 року
Вокзальна – 6 листопада 1960 року (з перших п’яти станцій)
Університет – 6 листопада 1960 року
Театральна (кол. «Ленінська») – 6 листопада 1987 року (перехід на Золоті ворота)
Хрещатик – 6 листопада 1960 року
Арсенальна – 6 листопада 1960 року
Дніпро – 6 листопада 1960 року
Гідропарк – 5 листопада 1965 року
Лівобережна – 5 листопада 1965 року
Дарниця – 5 листопада 1965 року
Чернігівська (кол. «Комсомольська») – 4 листопада 1968 року
Лісова (кол. «Піонерська») – 5 грудня 1979 року

🔵 Синя гілка метро

Оболонсько-Теремківська друга лінія київського метро, своєрідна вісь «північ–південь». Пролягає від житлового масиву Оболонь через центральні вузли до Теремків на півдні міста. Першу чергу відкрито 17 грудня 1976 року.

Довжина: ~20,9 км
Станцій: 18
Кінцеві: Героїв Дніпра ↔ Теремки

Станції метро синьої гілки

Героїв Дніпра – 6 листопада 1982 року
Мінська – 6 листопада 1982 року
Оболонь – 19 грудня 1980 року
Почайна (кол. «Петрівка») – 19 грудня 1980 року
Тараса Шевченка – 19 грудня 1980 року
Контрактова площа (як «Червона площа») – 17 грудня 1976 року
Поштова площа – 17 грудня 1976 року
Майдан Незалежності (кол. «Площа Калініна», перехід на «Хрещатик») – 17 грудня 1976 року
Площа Українських Героїв (кол. «Площа Льва Толстого», перехід на «Палац спорту» ) – 19 грудня 1976 року
Олімпійська – 19 грудня 1981 року
Палац «Україна» – 30 грудня 1984 року
Либідська – 30 грудня 1984 року
Деміївська – 15 грудня 2010 року
Голосіївська – 15 грудня 2010 року
Васильківська – 15 грудня 2010 року
Виставковий центр – 27 грудня 2011 року
Іподром – 25 жовтня 2012 року
Теремки – 6 листопада 2013 року

🟢 Зелена гілка метро

Сирецько-Печерська третя за хронологією лінія, відкрита 31 грудня 1989 року, що сполучає північні окраїни правого берега (Сирець, Поділ) із центральною частиною і лівобережжям. Має ділянку над Дніпром і проходить через історичний центр.

Довжина: ~23,9 км
Станцій: 16
Кінцеві: Сирець ↔ Червоний Хутір

Станції метро зеленої гілки

Сирець – 14 жовтня 2004 року
Дорогожичі – 30 березня 2000 року
Лук’янівська – 30 грудня 1996 року
Львівська брама (станція-привид, недобудована – будівництво почалося 1991 року, не введена в експлуатацію)
Золоті ворота – 31 грудня 1989 року
Палац спорту – 31 грудня 1989 року
Кловська (кол. «Мечникова») – 31 грудня 1989 року
Печерська – 27 грудня 1997 року
Звіринецька (кол. «Дружби народів», перейменована у 2023 році) – 30 грудня 1991 року
Видубичі – 30 грудня 1991 року
Славутич – 30 грудня 1992 року
Осокорки – 30 грудня 1992 року
Позняки – 28 грудня 1994 року
Харківська – 28 грудня 1994 року
Вирлиця – 8 березня 2006 року
Бориспільська – 23 серпня 2005 року
Червоний Хутір – 23 травня 2008 року

Скільки коштує метро в Києві – і як платити

Станом на 2025 рік у Києві діє спрощений тариф: разова поїздка коштує 8 грн (незалежно від відстані та ліній).
📎 Джерело: kyivcity.gov.ua

Жетони як спосіб оплати вже скасовано – наразі використовуються електронні квитки.

Існує система диференційованої оплати для багаторазових поїздок: при поповненні електронної транспортної картки на більшу кількість поїздок їхня вартість знижується. Наприклад, якщо поповнити картку одразу на 50 поїздок, одна поїздка обійдеться у 6,50 грн.

Орієнтовні тарифи:

Разовий квиток (QR-код у застосунку або банківська картка на турнікеті): 8 грн
Е-картка «Kyiv Smart Card» (поповнення на N поїздок): від 8,00 до 6,50 грн за поїздку
(чим більше поїздок купуєте – тим дешевше)
Проїзний на 30 днів (безлімітний): 1300 грн
(діє календарний місяць, необмежена кількість поїздок)
Проїзний на місяць на 62 поїздки: 390 грн
(еквівалент ~6,29 грн за поїздку; невикористані поїздки не переносяться)

Примітка: Проїзні квитки можуть бути записані на транспортну карту або придбані в цифровому вигляді. Існують також проїзні на половину місяця, на кілька видів транспорту тощо.анти на пів місяця, для кількох видів транспорту тощо.

Способи оплати проїзду

У київському метро діє сучасна безконтактна система оплати. Пасажир може вибрати зручний спосіб:

прикласти банківську картку (з технологією PayPass / NFC) прямо до турнікета;
купити QR-квиток у застосунку «Київ Цифровий» і відсканувати код з екрана смартфона;
скористатися багаторазовою Kyiv Smart Card (транспортною картою), яку можна поповнювати онлайн чи в терміналах;
оплатити смартфоном через Google Pay / Apple Pay.

Турнікети підтримують усі ці методи – досить дочекатися зеленого сигналу проходу.

Пільги на проїзд: хто має право

Ряд категорій громадян користуються метро безкоштовно (за наявності посвідчення або доданого електронного квитка пільговика у системі). Серед них:

особи з інвалідністю;
пенсіонери;
ветерани та учасники бойових дій;
діти шкільного віку (зазвичай протягом навчального року);
інші категорії згідно з чинним законодавством.

Щоб реалізувати право на пільгу, потрібно зареєструвати посвідчення в електронній системі (через додаток «Київ Цифровий» з верифікацією у державному сервісі «Дія»). Контролери метро та автоматична система пропуску розпізнають пільгову картку так само, як звичайний квиток.

Проїзні: вигідно чи ні?

Рахуємо разом. Якщо ви їздите двічі на день, то за місяць назбирається 60+ поїздок.

Платити кожного разу – це 8 × 60 = 480 грн.
А купити проїзний на 62 поїздки — 390 грн.
Ваша економія — 90 грн.

А якщо ще бувають додаткові поїздки вдень (обід, справи, навчання), то безлімітний проїзний ще вигідніший.

Невеличкі поради

Найзручніший спосіб оплати через застосунок «Київ Цифровий»: тут можна придбати QR-квитки, поповнити картку, додати пільги та зберігати свої проїзні.
Якщо ви подорожуєте сім’єю або групою купіть одразу кілька QR-квитків у додатку (кожен активується окремо на турнікеті).
Не купуйте квитки «з рук», усі офіційні види оплати доступні у терміналах та онлайн. Сторонні пропозиції можуть бути шахрайськими.

Скільки коштує метро у Києві — Для збільшення або завантаження натисніть

Історія київського метро

Передумови та початок будівництва

Ідея створення підземного транспорту в Києві з’явилася ще в 1916 році, але реалізації завадили Перша світова війна та подальші потрясіння.

Лише у 1936-му був затверджений новий генплан Києва з проєктом метро (близько 40 км трас). Навіть почали будувати тунелі під Дніпром, проте Друга світова війна зупинила роботи.

Повернулися до ідеї після війни: у 1949 році офіційно розпочалося будівництво, були закладені перші шахти й тунелі поблизу майбутньої станції «Дніпро».

Київ потребував швидкого та незалежного від погоди транспорту, адже місто стрімко розросталося, а на крутих схилах наземний транспорт був ненадійним.

План метрополітену став стратегічним проєктом: це мав бути перший метро в Україні і третій у СРСР (після московського та ленінградського).

Роботи просувалися нелегко: складні геологічні умови, постійні підтоплення і повоєнна розруха гальмували темпи. Втім, 6 листопада 1960 року кияни нарешті отримали метро: відкрилася перша черга Святошинсько-Броварської лінії із п’ятьма станціями – «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна» та «Дніпро».

Це був довгоочікуваний прорив. До речі, станція «Арсенальна» була найглибшою у світі до 2022 року – її глибина 105,5 метра, її рекорд побила китайська станція метро “Хуньянцунь” в Чунціні глибиною 116 метрів.

Джерело: babel.ua

Розвиток ліній і станцій у XX столітті

Після запуску перших п’яти станцій розбудова метро прискорилася. У 1970-х та 1980-х сформували другу (синю) лінію – Куренівсько-Червоноармійську (нині Оболонсько-Теремківська), що поєднала житловий масив Оболонь (північ) із новими кварталами на півдні столиці.

Перша ділянка цієї лінії відкрилася у 1976 році, а з часом вона простягнулася від Героїв Дніпра до Теремків.

Наприкінці 1980-х додалася третя (зелена) лінія – Сирецько-Печерська, яку почали експлуатувати з 31 грудня 1989 року. Вона з’єднала Поділ, центральний Печерськ і нові житлові масиви на півдні (Голосіїв).

Саме в ці десятиліття з’явилися знакові станції:

Либідська
Лук’янівська
Палац «Україна»
Дарниця – важливий пересадочний вузол на лівому березі

Архітектурний стиль станцій відображав дух епохи: від монументального сталінського ампіру (1960-ті) до функціонального мінімалізму кінця 1980-х.

На 1990 рік метро об’єднувало більшість густонаселених районів Києва. Потяги перевозили понад мільйон пасажирів на добу, і цей показник невпинно зростав (до повномасштабної війни 2022-го середньодобовий пасажиропотік сягав ~1,4 млн).
📎 Джерело: uk.wikipedia.org

Розширення в XXI столітті

Новий етап розвитку метро припав на 2000–2010-ті роки.

Сирецько-Печерську лінію продовжили на захід: у 2006–2008 відкрилися станції «Дорогожичі», «Сирець» (на правому березі).

Оболонсько-Теремківську лінію продовжили на південь: у 2010–2013 роках відкрилися станції:

«Деміївська»
«Голосіївська»
«Васильківська»
«Виставковий центр»
«Іподром»
«Теремки» – як південна кінцева

Таким чином синя лінія досягла межі міста на півдні.

Паралельно оновлювався рухомий склад: з’явилися сучасні вагони зі світлодіодним освітленням, системами вентиляції, автоматизованим керуванням. Впровадили електронні квитки та турнікети для безконтактної оплати.

Окремо варто згадати будівництво метро на Виноградар – продовження зеленої гілки на північний захід. Перші дві станції планували відкрити до кінця 2021–2022 років, але терміни неодноразово переносилися.

Станом на 2025 рік роботи відновлено двох нових станцій – «Мостицька» та «Варшавська» (проєктна назва «Проспект Правди»), зазначено, що раніше 2026 року пуск неможливий.
📎 Джерело: Facebook Autostrada

Місто навіть опублікувало оновлену карту метро з позначеними станціями на Виноградарі та перспективними пересадками і вузлами.

Карта з новими станціями — Для збільшення або завантаження натисніть на карту

Паралельно ведуться підготовчі роботи до четвертої гілки – Подільсько-Вигурівської лінії, яка поєднає житловий масив Троєщина (Вигурівщина) з Подолом і правобережним центром. Цей амбітний проєкт чекають ще з 1990-х років.

Планується близько 12 станцій у першій черзі, серед яких:

«Глибочицька»
«Подільська»
«Суднобудівна»
«Труханів острів»
«Затока Десенка»
«Райдужна»

Нову лінію прокладуть через Подільський мостовий перехід на лівий берег, з пересадочними вузлами до існуючих станцій (зокрема, планується пересадка на станцію «Вокзальна» червоної лінії).
📎 Джерело: kyivcity.gov.ua

Метро під час тривоги: укриття, а не просто транспорт

Київське метро під час повномасштабної війни 2022 року стало не лише транспортом, а й одним з ключових укриттів для населення.
📎 Джерело: kyivcity.gov.ua

У разі оголошення повітряної тривоги підземка переходить у спеціальний режим:

рух поїздів наземним шляхом зупиняється;
станції використовуються як бомбосховище;
вестибюлі та підземні переходи залишаються відчиненими, вхід доступний усім, навіть без квитка.

Глибокі тунелі, масивні перекриття та арочні переходи здатні витримати значну вибухову хвилю та уламки.

У перші місяці війни станції метро перетворилися на справжні підземні містечка, де жили тисячі людей з дітьми, домашніми улюбленцями та речами. Деякі (особливо глибокі) працювали як укриття цілодобово.

Нині система адаптована до постійних загроз: під час тривоги рух призупиняється, але 46 підземних станцій залишаються відкритими в режимі укриття.

Безпека та правила поведінки

КП «Київський метрополітен» спільно з ДСНС розробили алгоритм дій на випадок надзвичайної ситуації.

Чекліст дій під час тривоги в метро:

Почувши сирену, негайно спускайтесь до найближчої станції метро (навіть якщо вона не здійснює перевезення).
На вході повідомте чергового, що прямуєте в укриття, оплата проїзду не потрібна.
Перейдіть на платформу або у спеціальні зони в переходах. Розташуйтесь вздовж стін та подалі від входів.
Зберігайте спокій. Не створюйте паніку, не блокуйте проходи, ескалатори, турнікети.
Дотримуйтесь вказівок працівників метро або рятувальників ДСНС, вони допоможуть знайти безпечне місце.
Під час тривоги вхід на станції не закривається, багато з них працюють як укриття навіть уночі, коли метро не курсує.

Чого робити не можна під час тривоги:

Самовільно переходити у службові тунелі чи технічні приміщення.
Пошкоджувати обладнання метро: не чіпайте турнікети, розетки, світильники тощо.
Конфліктувати з персоналом або ігнорувати оголошення через гучномовець.
Захаращувати аварійні виходи, двері та дренажні решітки своїми речами.

За порушення порядку передбачено адміністративну відповідальність, а за створення перешкод у роботі критичної інфраструктури – кримінальну.

Поради для довгого перебування в укритті

Завжди майте з собою пляшку води, ліхтарик та заряджений павербанк.
Тримайте документи та телефон у водонепроникному чохлі.
Якщо ви з дитиною – візьміть дитячі навушники для зменшення шуму, розмальовки або книгу.
Якщо укриття триває довго розмістітьcя ближче до стіни або в тупикових переходах, де менше руху і зручніше облаштувати місце.

Пасажиропотік у метро: навантаження, цифри й динаміка

Київський метрополітен одна з основних транспортних артерій міста. Щороку він перевозив сотні мільйонів пасажирів.

Згідно з офіційними даними КП «Київський метрополітен», протягом 2024 року було здійснено понад 241 мільйон поїздок у метро, з них близько 60 мільйонів на пільгових умовах.
📎 Джерело: kyivcity.gov.ua

Це демонструє важливість підземки для киян навіть у воєнний час. До повномасштабної війни середньодобовий пасажиропотік перевищував 1,4 млн осіб, і метро забезпечувало близько 38% усіх поїздок громадським транспортом столиці. 📎 Джерело: museumstudiesabroad.org

У 2022–2023 роках через відтік населення та комендантську годину ці показники тимчасово знизились.

Години пік

Найбільше навантаження припадає на:

ранкові години: приблизно 7:30–9:30
вечірні години: приблизно 17:00–19:30

У ці періоди потяги переповнені, а інтервали – найкоротші. Добовий графік має два яскраво виражені піки. В обідні години та пізно ввечері пасажирів значно менше.

Найзавантаженіші станції

Найінтенсивніші потоки фіксуються на таких станціях:

Хрещатик / Майдан Незалежності – головний пересадочний пункт між червоною і синьою лініями.
Площа Українських Героїв / Палац спорту – комерційний центр міста, великий трафік увечері.
Либідська – вузол біля Великої Кільцевої та ТРЦ, обслуговує спальний район.
Дарниця – ключова станція лівого берега з пересадками на наземний транспорт.
Вокзальна – біля Центрального залізничного вокзалу.

Наприклад, ще у 2019 році найбільш завантажена станція – Академмістечко – мала понад 21 млн пасажирів на рік, а Вокзальна – близько 19 млн. 📎Джерело: uk.wikipedia.org

У 2023–2024 роках пріоритет трохи змістився до центральних пересадкових станцій, де люди перебувають не лише як пасажири, а й як користувачі укриттів.

Вплив інфраструктури

У грудні 2022 року через аварію тунелю була тимчасово закрита ділянка синьої лінії між «Деміївською» та «Либідською».

Це помітно вплинуло на розподіл пасажирів:

зменшився до приблизно 165 тис. на добу.
до аварії середньодобовий пасажиропотік на синій гілці складав приблизно 210 тис. осіб,

📎 Джерело: hmarochos.kiev.ua

Частина пасажирів перейшла на інші види транспорту. Водночас метрополітен оперативно запровадив компенсаційні автобуси і тролейбуси. Для тих, хто пересаджувався з тролейбуса на метро, було реалізовано повернення поїздки на транспортну картку (щоб уникнути подвійної оплати).

Прогнози на майбутнє

За оцінками міської влади, у 2025–2030 роках прогнозується подальше зростання пасажиропотоку – потенційно до 1,6–1,8 млн пасажирів на добу завдяки поверненню населення та запуску нових станцій.

Реалізація проектів метро на Виноградар та Подільсько-Вигурівської лінії дозволить охопити віддалені райони.

Метрополітен також планує модернізувати рухомий склад, отримати нові вагони (у тому числі за підтримки міжнародних партнерів), а також впровадити інтеграцію оплат і сервісів з міським застосунком Kyiv Digital, щоб зробити користування підземкою ще комфортнішим.

Цікаві факти про Київське метро

Метро Києва – це цілий світ під містом, сповнений легенд, рекордів і цікавих деталей, про які не завжди пишуть у путівниках.

Одна з найглибших станцій метро у світі – в Києві

Київська «Арсенальна» фігурує у довідниках як друга найглибша станція метро у світі – 105,5 метра під землею. Така глибина зумовлена високим пагорбом Печерська над Дніпром. Щоб дістатися платформи, потрібно проїхати два дуже довгі ескалатори (~5 хвилин спуску).

У січні 2022 року в Китаї відкрили станцію Hongyancun у Чунціні (~116 м), яка глибша за «Арсенальну», проте київська станція залишається рекордсменом XX століття.

Станція-привид: «Львівська брама»

На зеленій лінії існує недобудована станція «Львівська брама». Її почали будувати в 1991 році, майже збудували платформу, але не ввели в експлуатацію через брак фінансування та відсутність виходів на поверхню.

Станція фізично існує між «Лук’янівською» та «Золотими воротами», потяги проїжджають повз освітлений перон і облицьовані стіни. Пасажири бачать лише загадково освітлені бетонні конструкції. Вона вже понад 30 років чекає на відкриття.

«Дніпро» – єдина станція з видом на річку

У світі небагато метро можуть похвалитися краєвидом природи з платформи. Київська «Дніпро» унікальна, бо розташована на естакаді через Дніпро, фактично над водою.

Це одна з перших станцій (відкрита у 1960 році). Її напіввідкрите розташування стало справжньою візитівкою метро Києва. Аналогів подібної інженерної конструкції у світі практично немає.

Нічне життя: технічні потяги-привиди

Уночі, коли пасажирські поїзди «сплять» у депо, метро не зупиняється. Працюють службові вагони, так звані «технарі».

Вони обстежують стан колій, контактної рейки, виконують ремонт. Існують також спецплатформи для перевезення матеріалів. Метро перетворюється на підземне технічне місто, де кипить робота, невидима для пасажирів.

Метро як ядерне укриття

Під час Холодної війни метрополітени СРСР, зокрема й київський, проєктували як бомбосховища на випадок ядерної атаки.

Центральні станції – «Арсенальна», «Університет», «Золоті ворота» – мають глибину понад 100 метрів, гермодвері, автономне живлення і системи фільтрації повітря.

Навіть сьогодні ці станції можуть забезпечити укриття для тисяч людей і відповідають критеріям протирадіаційного захисту.