Як українські стартапи будують глобальні продукти під час війни

Перший рік повномасштабної війни поставив перед українським ІТ-сектором питання, якого до лютого 2022-го здебільшого не існувало. Чи взагалі можна будувати з України продукт, який виходить на світовий ринок, коли щоденний контекст команди – це тривоги, графіки відключень, релокації та непрогнозовані ризики. Практика наступних років дала несподівану відповідь: не просто можна – у низці випадків тиск обставин спрацював як дисципліна, якої бракувало в мирний час.
Хороша ілюстрація цієї тези – компанія 6037, венчурне партнерство в екосистемі Genesis. Компанія купує перспективні споживчі продукти на ранніх етапах і перетворює їх на стійкі глобальні бізнеси завдяки власній маркетинговій, аналітичній та операційній експертизі. За роки війни 6037 не згорнула планів, а продовжила вести продукти портфеля до глобальної аудиторії. Це і є на практиці те, що в команді називають Ironmind – культура витривалого розуму, яка доводить: «Resilients Turn Fortunes».
Що саме змінилося для українських стартапів
Стартап у мирних умовах планує ризики приблизно в межах економічних циклів, змін регуляцій та конкурентної динаміки. Український стартап із 2022 року змушений тримати у робочій моделі ще один шар: фізичну безпеку команди, нестабільне електропостачання, релокації, тривоги, які переривають робочий день. Типова сцена: команда має зідзвон у Zoom, на п’ятій хвилині відповідальний розробник іде в укриття, а коли повертається – потрібно не починати з нуля, а продовжити рішення, яке вже було наполовину ухвалене.
З цим неможливо жити за старими правилами. Довгі планувальні цикли в нестабільному середовищі не доживають до реалізації. Погоджувальні ланцюжки з п’ятьма-шістьма узгодженнями перетворюються на глухий кут. Тому команди скорочують дистанцію між рішенням і дією, а рішення дедалі частіше ухвалюються на рівні команди, а не на рівні вищого менеджменту. Така логіка якраз лежить в основі того, як 6037 працює з продуктами у портфелі: ранні гіпотези тестуються на невеликих циклах, а не в довгих стратегічних документах.
Паралельно змінюється ставлення до пріоритетів. Розпорошення ресурсів тепер коштує дорожче, ніж раніше, бо самих ресурсів менше, а умови роботи суворіші. І так само зміщується фокус – з процесу на результат. Саме результат дає команді підстави тримати темп і далі.
Що робить українські команди стійкими
Війна зрушила чимало звичних процесів, але й дала те, чого інакше не здобути. Українські команди навчилися працювати в умовах, де доводиться закладати кілька рівнів резерву: генератори й пауербанки на випадок блекауту, Starlink як резервний інтернет, офіси з укриттям поруч, гнучкий графік, прив’язаний до тривог. Це не пункти з тренінгу, а щоденна реальність. Коли восени 2022 року в багатьох містах зникало світло по вісім-десять годин на добу, планування роботи змінилося: активна гілка завдань має переживати критичні моменти без блокування. У галузі з’явилися навіть нові функціональні ролі на зразок «internal operations» – людини, яка не пише код і не веде маркетинг, а відповідає за те, щоб інфраструктура команди не виходила з ладу з першим відключенням.
Водночас ця сама стійкість корисна не лише вдома. Продуктові команди у спокійних юрисдикціях рідко вміють так щільно контролювати ризики, як українські. Коли в них щось ламається, вони звертаються по допомогу. Коли у нас щось ламається, у команди вже є план Б, а часто і план В. Для міжнародного ринку це не просто гарна риса, а ресурс, який дозволяє команді працювати стабільніше, ніж очікує партнер.
Окрема лінія – людська. Багато хто з ІТ-фахівців релокувався або поєднує роботу з волонтерством та службою. Це створює нестандартну динаміку всередині проєкту, але саме вона навчає тримати фокус на головному. Усе, що несуттєве, зникає під впливом самого ритму життя.
У підсумку українські стартапи будують глобальні продукти під час війни через поєднання кількох факторів: коротких циклів прийняття рішень, здатності працювати з резервною інфраструктурою та чіткого фокусу на результаті. Саме ця модель дозволяє командам залишатися ефективними навіть у нестабільному середовищі.
Чому США стають логічним ринком
Український ринок для масштабного споживчого продукту завузький. Європейський ринок потужний, але фрагментований за мовами, регуляціями і звичками аудиторії, тож масштабувати один продукт на всю Європу часто складніше, ніж на США. Американський ринок пропонує велику англомовну аудиторію в одній юрисдикції, з одною мовою і єдиним платіжним простором. Частина портфеля 6037 орієнтована саме на цей ринок, а флагманські проєкти будуються передусім під американського споживача.
Є кілька причин, чому це працює. По-перше, така структура ринку зменшує кількість дрібних бар’єрів, на які зазвичай витрачається час на старті. Для команди, яка будує продукт на App Store, це означає, що перші тисячі користувачів можна зібрати швидше, ніж за розпорошеної локалізації під десяток європейських країн.
По-друге, маркетингова екосистема. Meta, Google, TikTok, App Store зазвичай дозволяють запустити рекламу і за кілька днів отримати перші дані про конверсію. Команда отримує швидкий зворотний зв’язок, якого бракує на більшості інших ринків. Для продукту на стадії валідації гіпотез цей чинник важливий: команда може за тиждень зрозуміти, чи працює гіпотеза, і не вкладати півроку в напрям, який не дасть результату.
По-третє, знайомство аудиторії з форматом мобільних сервісів. Американський користувач давно платить підписку за стайлінг, навчання, медитацію, фітнес, мови. Продукту з цієї категорії не доводиться пояснювати саму ідею оплати за цифровий сервіс, а це полегшує перехід від безкоштовних до платних користувачів.
На прикладі 6037
6037 будує портфель власних споживчих продуктів для глобального ринку і веде їх від ранньої стадії до самостійної компанії. Модель складається з п’яти кроків: партнерство із засновником, пошук продукту з реальним попитом, поглиблення інвестиційної участі, прискорення через внутрішню інфраструктуру та вихід у самостійний бізнес. Суть у тому, що засновник не лишається наодинці з операційними завданнями. Всередині компанії доступні маркетингова, аналітична та операційна експертизи, які вже відпрацьовані на інших продуктах. На ранній стадії це економить засновнику місяці: не потрібно будувати з нуля те, що вже працює в інших проєктах партнерства.
У портфелі є кілька проєктів для міжнародного ринку. TITLE – платформа стайлінгу, де на основі особистого профілю жінки отримують готові до купівлі образи, створені за допомогою власного AI та опрацьовані професійними стилістами. Epica – beauty-платформа для навчання макіяжу, яка аналізує шкіру і риси обличчя, добирає продукти і будує персональну програму занять. Обидва орієнтовані на глобальну аудиторію, а не на внутрішній ринок.
Ці проєкти розвивалися переважно в останні роки, з українською командою як основним ядром. Це один із прикладів того, що війна не обов’язково стає приводом відкладати амбітні задуми, якщо команда знає, для кого і навіщо будує продукт.
Що це означає для української галузі загалом
Місія 6037 сформульована прямо: перетворити Україну з аутсорсингового хабу на «product-first economy». Візія компанії передбачає створення портфеля продуктів із сукупною аудиторією понад мільярд користувачів у всьому світі. У самій назві партнерства закладений фундаментальний сенс: 6037 тисяч км² – це територія України, і ми пишаємося тим, що будуємо продукти світового класу з членами команди з кожного регіону країни. Це свідомий маніфест того, що глобальний бізнес може і має розвиватися як національна історія, об’єднуючи таланти з усієї держави.
Напрям ширшої галузі проглядається такий самий. Більше команд переходять від аутсорсу до власних сервісів. Більше компаній націлюються на США і Європу, а не на локальний ринок. Більше засновників мислять у форматі світових брендів. Війна не сповільнила цей рух, а навпаки – прискорила: тиск обставин змусив швидше ухвалювати стратегічні рішення, які в мирний час могли б обговорюватися роками.
Досвід компанії 6037 показує, що цей шлях цілком можливий. Венчурне партнерство за роки війни не згорнуло амбіцій, а продовжило будувати споживчі продукти на глобальну аудиторію, спираючись на українську команду як основне ядро. Українська продуктова галузь і компанії, які її представляють, варті уваги міжнародних інвесторів, партнерів і медіа вже сьогодні.
