Що було на місці готелю «Україна»: хмарочос Гінзбурга
Київ зберігає чимало історій, прихованих за фасадами сучасних будівель. Особливо цікавою є доля споруд у самому центрі столиці, де протягом минулого століття неодноразово змінювався архітектурний ландшафт. Одним із таких місць є територія нинішнього готелю «Україна» на Майдані Незалежності. Понад сто років тому тут стояла будівля, яку вважали справжнім інженерним дивом свого часу.
На початку XX століття Київ активно розбудовувався, а заможні підприємці вкладали кошти у масштабні архітектурні проєкти. Саме тоді на Інститутській вулиці з’явився один із найвищих будинків міста. Як пишуть автори Kyivnews, споруду звели у 1910–1912 роках на замовлення відомого будівельного підрядника Льва Гінзбурга. Вона стала символом економічного розвитку Києва та нових можливостей тогочасного будівництва.
Архітектурний прорив початку XX століття
Проєкт незвичайної висотки розробили архітектори Адольф Мінкус і Федір Троуп’янський. Будівля мала складну конструкцію, зумовлену особливостями рельєфу. З одного боку вона налічувала одинадцять поверхів, тоді як з іншого виглядала значно нижчою.
Фасади прикрашали декоративні елементи, балкони та еркери, а виразна вежа зі шпилем підкреслювала монументальність споруди. Для міста, де переважали невисокі кам’яниці, така архітектура була справжньою сенсацією.
Будинок використовували як прибуткову нерухомість. У ньому розташовувалися квартири, які здавали в оренду, а також комерційні приміщення. Завдяки престижному розташуванню та сучасним на той час зручностям він приваблював заможних мешканців.
Хмарочос Гінзбурга в кадрі фільму Дзиґи Вертова «Людина з кіноапаратом» (1929) / Джерело: kyivnews.org
Будівля, що залишила слід у культурі
Окрім архітектурного значення, хмарочос Гінзбурга став частиною культурної історії Києва. Його можна побачити у документальному фільмі Дзиґи Вертова «Людина з кіноапаратом», випущеному 1929 року. Збережені кінокадри дозволяють сьогодні роздивитися внутрішній двір, балкони та особливості конструкції легендарної висотки.
Проте історія споруди завершилася трагічно. У вересні 1941 року, під час Другої світової війни, центральна частина Києва зазнала масштабних руйнувань. Будинок Гінзбурга постраждав від вибухів радянських мін і подальшої пожежі. Хоча окремі стіни вціліли, відновлювати будівлю не стали.
Як на місці хмарочоса з’явився готель «Україна»
У 1954–1961 роках на місці зруйнованої висотки звели великий готель, який спочатку отримав назву «Москва». Його урочисто відкрили 28 вересня 1961 року. Завдяки розташуванню над центральною площею будівля швидко стала одним із найвпізнаваніших елементів київського пейзажу. У 2001 році споруду перейменували на готель «Україна».
Новий власник та перспективи розвитку
Черговий етап в історії знакової будівлі розпочався у 2024 році, коли відбувся приватизаційний аукціон. Переможцем стала компанія «Ола Файн», що належить українському підприємцю Максиму Кріппі. Вартість придбання за результатами торгів становила понад 2,5 мільярда гривень без ПДВ, а загальна сума платежу перевищила 3 мільярди.
Історія цієї ділянки демонструє, наскільки тісно переплітаються минуле й сучасність Києва. Колись тут височів один із найвідоміших прибуткових будинків міста, а сьогодні розташований готель, який став невіддільною частиною столичного Майдану.