Що таке навантажувач і як він працює
Навантажувач – це самохідна машина, яка захоплює вантаж, піднімає його, перевозить на коротку відстань і укладає в штабель, на стелаж або в кузов. Під цією назвою працюють дві різні родини техніки: складські машини з вилами для палет і коробів та будівельні й аграрні машини з ковшем або телескопічною стрілою.
Від того, до якої родини належить машина, залежать її конструкція, вантажопідйомність і тип двигуна. Тому розбиратися з навантажувачем найзручніше саме з цього поділу.
Основні види навантажувачів
Першу родину складає складська техніка для штучного вантажу: палет, коробів, рулонів, бочок. Міжнародний стандарт ISO 5053-1 описує такі машини як колісні засоби щонайменше з трьома колесами, призначені перевозити, піднімати і штабелювати вантаж.
Висота стелажів, ширина проходів і тип підлоги визначають, яка машина впорається із задачею, тому виробники на кшталт Jungheinrich пропонують широкий асортимент підйомно-транспортної техніки з електричними, дизельними та газовими моделями. Помилка тут коштує дорого: ричтрак розрахований на рівну підлогу, а громіздка машина з противагою не розвернеться у вузькопрохідному складі. Найпоширеніші різновиди:
- вилковий навантажувач з противагою, універсал для складу і прилеглого майданчика;
- штабелер для висотних стелажів, який працює у вузьких проходах і в окремих моделях піднімає вантаж на висоту до 18 м;
- візок для палет, що переміщує вантаж підлогою без штабелювання.
Друга родина належить до будівельної та аграрної техніки. Фронтальний ківшевий навантажувач черпає пісок, щебінь, зерно чи сніг. Телескопічний отримав висувну стрілу і поєднує функції вилкового навантажувача, крана й автовишки. Екскаватор-навантажувач несе спереду ківш, а ззаду зворотну лопату, тож і копає, і вантажить.
Як навантажувач утримує вантаж
Вилковий навантажувач працює за принципом важеля. Точкою опори слугує передня вісь: з одного боку від неї лежить вантаж на вилах, з іншого розташована противага. У дизельних і газових машинах це масивний металевий блок, в електричних цю роль бере на себе важка тягова батарея.
Звідси головна характеристика техніки, номінальна вантажопідйомність. Виробник указує її для конкретного положення центру ваги вантажу, найчастіше 500 мм від спинки вил, що відповідає метровій палеті з рівномірно розподіленою масою. У важких моделей ця відстань буває більшою.
Довгий вантаж зсуває центр ваги вперед, плече важеля зростає, і допустима маса падає. Схожий ефект дають підйом на повну висоту щогли та навісне обладнання: боковий зсув, поворотний захват, кліщі для рулонів. Реальні межі для кожної комбінації наведено на табличці вантажопідйомності, і орієнтуватися слід на неї, а не на цифру з назви моделі.
Сам підйом забезпечує гідравліка. Насос подає робочу рідину в циліндри щогли, секції висуваються, а ланцюги на роликах піднімають каретку з вилами. Окремі циліндри нахиляють щоглу вперед чи назад, щоб вантаж не зісковзнув під час руху.
Електричний, дизельний чи газовий привід
Тип двигуна визначає, де машина здатна працювати безпечно і економно.
- Електричний привід не дає вихлопу і шумить менше, тому розрахований насамперед на закриті склади. Поряд зі свинцево-кислотними батареями виробники пропонують літій-іонні.
- Дизельний привід витривалий на відкритих майданчиках, у портах і на лісоскладах, проте вихлоп обмежує його використання в приміщеннях.
- Газовий привід працює на зрідженому газі з балона, який швидко замінюється. Згоряння палива утворює чадний газ, тож і такій машині потрібна вентиляція.
Телескопічні машини зазвичай мають привід на всі колеса, широкі шини з глибоким профілем і високий кліренс, тому працюють на бездоріжжі, куди складській техніці шлях закритий. Знаючи родину техніки, логіку противаги і обмеження приводу, будь-яку модель навантажувача вдається оцінити ще до перегляду технічного паспорта.