Причини випадіння волосся: чому це відбувається і що робити

Волосся випадає щодня у кожної людини, і це само по собі не є порушенням. Патологія починається тоді, коли процес виходить за межі природного оновлення: з’являються залисини, рідшає проділ або стрижень волосини стає помітно тоншим. Причин цьому чимало, від гормональних збоїв до дефіциту заліза, і без розуміння конкретного механізму лікування перетворюється на вгадування.  Саме тому центр естетичної медицини BG Lab підходить до цього питання комплексно, адже причина найчастіше прихована всередині організму, а не на поверхні шкіри голови. Нижче, по суті, про норму, причини і перші практичні кроки.

Норма чи патологія: скільки волосся може випадати на день

Кожна волосина живе власним циклом. Спочатку фаза активного росту, що триває від двох до шести років. Потім коротка перехідна стадія, коли ріст зупиняється і корінь відокремлюється від живильного сосочка. Далі фаза спокою, після якої волосина природно виходить і поступово замінюється новою. У здорової людини до 85% волосся перебуває у фазі росту одночасно, решта готується до замінення.

Фізіологічна норма втрати волосся – 80–150 на добу. Частина губиться при митті, частина при розчісуванні. Ці цифри не впливають на густоту, доки цикл оновлення не порушений.

Про патологію свідчать такі ознаки:

• рівномірне стоншення волосся по всій голові без чіткої причини;
• поява округлих або асиметричних залисин;
• помітне рідшання проділу, особливо у жінок;
• велика кількість волосин на подушці, одязі або в стоці після душу.

Простий домашній тест: захопіть двома пальцями пучок із 20–30 волосин і злегка потягніть. Якщо у пальцях залишилося 4–5 і більше, це вже привід для консультації. Ще один орієнтир: порівняйте товщину хвоста зараз із тим, що було рік тому. Відчутна різниця потребує уваги. Такі домашні спостереження фахівці центру естетичної медицини BG Lab використовують як відправну точку під час первинного прийому, щоб зрозуміти, з якого моменту розпочався процес і наскільки він прогресував.

Основні причини випадіння волосся

Гормональні зміни. Дигідротестостерон (ДГТ) поступово зменшує розмір фолікулів: волосся стає тоншим, коротшим і з часом перестає рости. У чоловіків це проявляється залисинами на скронях і маківці, у жінок – рідшанням у верхній частині голови без повного облисіння. Вагітність, менопауза, синдром полікістозних яєчників і захворювання щитоподібної залози порушують гормональний фон, і фолікули реагують одними з перших.

Дефіцит поживних речовин. Фолікули отримують живлення через густу капілярну мережу, тому нестача заліза, цинку, вітаміну D, білка або вітамінів групи B безпосередньо уповільнює синтез кератину. Критичний нюанс: навіть при нормальному гемоглобіні низький феритин вже переводить фолікули у фазу спокою передчасно. Цей зв’язок часто пропускають при поверхневому обстеженні.

Стрес і фізичне виснаження. Зв’язок між стресовою подією і втратою волосся зазвичай не очевидний, бо масове випадіння починається через 2–4 місяці після неї. Операції, тяжкі хвороби, тривале емоційне напруження підвищують рівень кортизолу, що змінює кровопостачання шкіри голови і зміщує баланс фаз росту в бік телогену. Якщо раптове погіршення стану волосся складно пояснити, варто згадати, що відбувалося кілька місяців тому.

Генетична схильність. Андрогенетична алопеція передається у спадок і визначає, наскільки чутливі фолікули до ДГТ. Процес може починатися ще у 20–30 років і без лікування прогресує. Генетична природа не означає, що нічого не можна зробити, але потребує специфічного підходу.

Зовнішні фактори. Регулярне фарбування з агресивними компонентами, щоденна термообробка на максимальній температурі, тугі зачіски з постійним натягненням (так звана тракційна алопеція) поступово руйнують кутикулу і послаблюють корінь. Ці пошкодження накопичуються непомітно, але їх внесок у загальне випадіння вагомий.

Медикаменти та захворювання. Хіміотерапевтичні препарати, антидепресанти, бета-блокатори і ретиноїди можуть спричиняти значне випадіння як побічний ефект. Аутоімунні процеси, зокрема вогнищева алопеція, грибкові ураження шкіри голови і хронічні запалення пошкоджують фолікули на глибшому рівні і потребують окремого лікування.

Які аналізи здати при випадінні волосся і до якого лікаря звернутись

Перший крок – консультація трихолога або дерматолога. У центрі естетичної медицини BG Lab фахівці проводять трихоскопію на початку кожного звернення: оцінюють стан фолікулів, діаметр стрижнів і шкіру голови під збільшенням до 140 разів, що дозволяє побачити порушення ще до того, як вони стають помітними оку. При підозрі на гормональний збій до роботи підключають ендокринолога, жінкам із нерегулярним циклом або ознаками СПКЯ потрібна консультація гінеколога.Лабораторна діагностика при випадінні волосся охоплює:

• Загальний аналіз крові (гемоглобін, ШОЕ) – виявляє анемію, приховані запалення та інфекції;
• Феритин – показує реальні запаси заліза; при нормальному гемоглобіні його рівень може бути критично низьким;
• Вітамін D – регулює поділ клітин фолікула, дефіцит часто супроводжується дифузним випадінням;
• ТТГ, Т3, Т4 – гормони щитоподібної залози, відхилення в будь-який бік змінює цикл росту;
• Статеві гормони (ДГТ, естрадіол, пролактин, ЛГ, ФСГ) – визначають гормональну природу алопеції;
• Цинк і вітамін B12 – беруть участь у синтезі кератину та живленні фолікулів.

Самостійний прийом вітамінних комплексів без аналізів несе реальні ризики. Надлишок заліза пошкоджує печінку, надлишок вітаміну D провокує кальцифікацію судин, а високі дози біотину спотворюють результати гормональних тестів. Лікування без діагностики у найкращому разі не дає ефекту.

Якщо волосся продовжує випадати більш ніж 2–3 місяці і жодні зміни у догляді не впливають на ситуацію, причину треба шукати всередині організму. Профілактика випадіння волосся та відновлення його густоти починаються з точного діагнозу, а не із заміни шампуню.